ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

5 листопада 2020 року в дистанційному форматі для освітян області відбулася VI обласна науково-практична конференція «Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні». Роботу Конференції було розпочато віртуальною виставкою методичних розробок переможців обласного конкурсу відеороликів-візитівок (презентацій) «Національне виховання – майбутнє держави».

З вітальним словом до учасників Конференції звернулися Сідашева Тетяна, директор департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації, та Безручко Сергій, полковник Збройних Сил України ОЦ ЦВС.

Під час пленарного засідання Бурцева Юлія, в. о. ректора Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, окреслила складові національно-патріотичного виховання в умовах модернізації системи освіти Донеччини.

Завідувач відділу національного виховання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Дубяга Андрій визначив індикатори успіху та перспективи подальшого розвитку системи національно-патріотичного виховання регіону.

Ознайомитися із системою виховної роботи, методичними інноваціями закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти у сфері формування патріотичних почуттів дітей та молоді Донецької області можна за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=R71xpFPGgOs.

Для учасників Конференції було проведено віртуальні майстер-класи з виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва «Я люблю Україну». Зокрема педагогічні працівники Бахмутського міського Центру туризму, краєзнавства та екскурсій Бахмутської міської ради Донецької області показали, як за допомогою туристських вузлів виготовити патріотичний брелок. Керівники гуртків Донецького обласного Центру технічної творчості дітей та юнацтва продемонстрували  виготовлення бутоньєрки з атласних стрічок у кольорах Державного Прапора України: https://youtu.be/kD4gt8Vc4EI.

Керівники секцій (Лаврут Ольга – секція 1 «Збереження історичної пам’яті та формування української національної ідентичності молодого покоління у сфері освіти», Дубяга Андрій – секція 2 «Наступність і створення всеосяжного виховного простору в освітній системі», Кондратенко Олександр – секція 3 «Особливості військово-патріотичного виховання в умовах прикордоння», Стягунова Ольга – секція 4 «Роль духовно-культурного компонента в національно-патріотичному вихованні», Ціко Ігор – секція 5 «Інтеграція українознавчого компонента в урочну діяльність як засіб реалізації положень Нової української школи») анонсували подальшу роботу за локаціями.

Секція 1. «Збереження історичної пам’яті та формування української національної ідентичності молодого покоління у сфері освіти»

Перша секція працювала над проблемою «Збереження історичної пам’яті та формування української національної ідентичності молодого покоління у сфері освіти», яку вели Ольга Лаврут (доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти, кандидат історичних наук, доцент) та Ірина Рибак (завідувачка відділу суспільних дисциплін, старший викладач кафедри).

У роботі взяли участь 38 осіб, які представляли різні куточки нашого регіону. Оскільки процес формування історичної пам’яті та національної ідентичності є довготривалим і закладається ще з дитинства, то учасники дискусії розглянули його від дошкілля до старших класів школи. Юлія Дмитренко, Лілія Горбенко та Світлана Касяненко представили на розгляд питання психофізичного розвитку дошкільників засобами козацької педагогіки шляхом ознайомлення з обрядовістю та звичаями народу.

Важливою передумовою становлення громадянського суспільства є формування почуття відповідальності школярів за теперішнє та прийдешнє покоління. Цю тему порушила у своєму виступі Людмила Руденко. Ірина Мельник поділилася власними здобутками та роботою із гімназистами шляхом їх залучення до дослідницької та творчої діяльності, що спонукає до розвитку власного світогляду, вироблення навичок позитивної поведінки та ставлення до навколишнього світу. Переосмисленню минулого історичного процесу як одного зі шляхів формування національної ідентичності учнівської молоді присвятила свій виступ Ганна Соколова. Продовженням її робити став досвід Тетяни Павлової, яка працює з вихованцями у фольклорних гуртках. На основі питань, що обговорювалися, учасники секції прийняли резолюцію:

• історична пам’ять в індивідуальному та колективному вимірах є важливою передумовою формування національної самоідентичності й ідентичності;
• суспільно-гуманітарні дисципліни є потужним засобом формування цього процесу.

Секція 2. «Наступність і створення всеосяжного виховного простору в освітній системі»

Під час роботи другої секції (керівники – Дубяга Андрій, завідувач відділу національного виховання; Золотар Олена, методист відділу національного виховання), до якої приєдналися 43 учасники, Андрій Дубяга, зазначив, що виховання – процес соціальний у найширшому розумінні. З усім світом навколишньої дійсності дитина входить у безкінечне число відносин, кожне з яких незмінно розвивається, переплітається з іншими відносинами, ускладнюється моральним і фізичним зростанням самої дитини. Спрямувати цей розвиток і керувати ним – завдання виховання.

         Власним досвідом та інноваціями у напрямі національно-патріотичного виховання поділилися:

• Андрєєвська Ольга (КЗ «Лівобережний районний Будинок дитячої та юнацької творчості» м. Маріуполь») «Заклад позашкільної освіти як центр освітньої, соціокультурної та громадської діяльності»;
• Гуртова Лариса (відділ освіти Покровської міської ради) «Освітній геокешинг – сучасна технологія в національно-патріотичному вихованні дошкільників»;
• Уварова Марина (Слов’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 16) «Створення всеосяжного виховного простору засобом соціального проєктування»;
• Дрюк Наталія (Удачненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Покровської районної ради) «Реалізація волонтерської діяльності в сучасному освітньому закладі»;
• Оніщенко Ірина (Бахмутський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 – багатопрофільний ліцей») «Виховання громадянина-патріота в умовах Нової української школи».

За результатами роботи секції була ухвалена наступна резолюція:

• упроваджувати в практику національно-патріотичного виховання нові форми та методи роботи, зокрема геокешинг, квести, проєкти тощо;
• поглиблювати співпрацю між ланками освітньої системи, громадськими та волонтерськими організаціями, активно впроваджувати практики волонтерської діяльності серед учнів.

Секція 3. «Особливості військово-патріотичного виховання в умовах прикордоння»

У роботі секції № 3 «Особливості військово-патріотичного виховання в умовах прикордоння» (керівники секції – Кондратенко О. В., Качан О. А.) взяли участь 30 освітян. Учасники секції ознайомились з особливостями військово-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації проєктів у рамках Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).

Була акцентована увага на важливості військово-патріотичного виховання як пріоритетного напряму виховної роботи в контексті викликів сучасності. Після виступів доповідачів та їхнього обговорення дійшли висновку:

• формувати у старшокласників переконання в необхідності особистої та колективної, моральної та практичної готовності до захисту Вітчизни;
• розвивати і закріплювати необхідні для цього ідейно-політичні, морально-психологічні та фізичні якості;
• виховувати інтерес до військових та військово-технічних знань і вмінь, прагнення до оволодіння ними.

Секція 4. «Роль духовно-культурного компонента в національно-патріотичному вихованні»

Засідання секції «Роль духовно-культурного компонента в національно-патріотичному вихованні» відбулося за модерацією Стягунової Ольги, завідувачки відділу дошкільної освіти Донецького ОБЛІППО, кандидата педагогічних наук, а також секретарів секції: Рибалки Людмили, методистки відділу національного виховання Донецького ОБЛІППО, Ширко Аліни, завідувачки відділу культури та естетики Донецького ОБЛІППО.

У роботі секції взяли участь 46 освітян Донецької області: керівники закладів освіти, педагогічні працівники закладів дошкільної, позашкільної освіти; заступники директорів з виховної роботи ЗЗСО, учителі української мови та літератури, мистецтва, курсів духовно-морального спрямування тощо. На конференцію за напрямком «Роль духовно-культурного компонента в національно-патріотичному вихованні» було подано 27 тез, з яких 10 представлені під час роботи секції.

Можливості використання інноваційних технологій, методів і прийомів, що допоможуть організувати дієвий процес виховання на духовно-моральних цінностях українського народу, були продемонстровані під час майстер-класів:

• Вончук Людмила, учитель курсів «Мистецтво», «Основи християнської етики» загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 ім.Валерія Доценка Мирноградської міської ради Донецької області («Цінність добрих справ для нашої прекрасної планети»);
• Зарниця Юлія, учитель образотворчого мистецтва, заступник директора з навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 Покровської міської ради Донецької області («Популяризація культурної спадщини українського народу як засіб національно-патріотичного виховання»).

Учасники секції, які взяли участь в обговоренні, зазначили актуальність та практичну цінність доповідей:

• Кінденко Вікторії, завідувачки комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 97 «Веселка» комбінованого типу управління освіти Краматорської міської ради («Інтеграція суспільного та родинного виховання в національно-патріотичному вихованні дошкільників»);
• Муратової Тетяни, музичного керівника комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу «Ясла-садок № 163 «Квіточка» Маріупольської міської ради Донецької області («Організація патріотичного виховання в умовах гуртка»);
• Ступак Любові, учителя початкових класів Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 Добропільської міської ради Донецької області («Сучасний підхід до розвитку духовності в початкових класах»);
• Шемонаєвої Марини, учителя української мови та літератури закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 16 військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області («Мовний простір – духовне середовище буття української нації»);
• Гумянової Лілії, керівника клубу юних журналістів «Мрійники» комунального закладу «Лівобережний районний Будинок дитячої та юнацької творчості департаменту освіти Маріупольської міської ради» («Деякі аспекти національно-патріотичного виховання у позашкільній установі»);
• Кірій Наталії, учителя української мови та літератури, зарубіжної літератури Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 Дружківської міської ради Донецької області («Роль класного учнівського самоврядування в організації національно-патріотичного виховання»);
• Криворучко Євгенії, заступника директора з виховної роботи Зеленогайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області («Роль духовно-культурного компонента в національно-патріотичному вихованні»);
• Солопової Наталії, музичного керівника дошкільного навчального закладу № 36 «Пролісок» ясла-садок загального розвитку відділу освіти Добропільської міської ради («Роль державно-релігійних свят у національно-патріотичному вихованні дітей дошкільного віку»).

Учасники заходу із цікавістю, пізнавальним інтересом і неабиякою активністю включилися в роботу вебінару. Захід сприяв широкому обміну думками та підвищенню рівня національної свідомості учасників.

Більш детально з матеріалами секції можна ознайомитися за допомогою презентацій її учасників: https://cutt.ly/6gFB7gP.

Секція 5. «Інтеграція українознавчого компонента в урочну діяльність як засіб реалізації положень Нової української школи»

Секція № 5 «Інтеграція українознавчого компонента в урочну діяльність як засіб реалізації положень Нової української школи» працювала за модерацією Ціка Ігоря, завідувача кафедри СГО, кандидата педагогічних наук, та Байдаченко Тетяни, завідувача відділу української мови та літератури Донецького обласного ІППО, заслуженого вчителя України.

У роботі секції взяли участь близько 50 вчителів-предметників області, науковців і методистів Донецького обласного ІППО.

Традиційно в межах секції розглядається потенціал українознавства для вивчення різних навчальних предметів крізь призму освітньої реформи. Цьогоріч учасники конференції презентували перлини досвіду інтеграції українознавчого компонента в уроки математики (Лесько О., Мангушський район), російської мови (Пархоменко Г., Мангушський район), інформатики (Пасішник Н.,  м. Торецьк), хімії (Регеда Ю., м. Дружківка), української мови та літератури (Байдаченко Т., ОБЛІППО). У межах секції порушено питання патріотичного виховання молодших школярів засобами українознавства (Ворона Г., м. Дружківка), а також висвітлено, як може бути вплетений  українознавчий компонент у позаурочну діяльність.

Приємно відзначити творчу атмосферу співпраці, що панувала на секції. Учасники конференції відзначили цінність обміну досвідом педагогів, що викладають різні навчальні дисципліни.

Загалом учасниками Конференції стали понад 300 педагогів закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, працівники відділів і управлінь освіти. Освітяни області відзначили актуальність порушених питань та практичну значущість заходу.

Проєкт резолюції за результатами роботи Конференції:

1. Формувати у старшокласників переконання в необхідності особистої та колективної, моральної та практичної готовності до захисту Вітчизни, розвиток і закріплення необхідних для цього ідейно-політичних, морально-психологічних і фізичних якостей.
2. Поширити досвід співпраці в питаннях військово-патріотичного виховання між різними регіонами та застосовувати нові форми роботи з військкоматами з метою забезпечення заходів з військово-патріотичного виховання.
3. Продовжити реалізацію наскрізних змістових ліній на уроках і в позаурочній діяльності засобами українознавства.
4. Спрямовувати теоретичні та практичні розвідки щодо національно-патріотичного виховання в регіоні на забезпечення змісту і складників ключових умінь ХХІ століття.
5. Поширювати досвід інтеграції українознавчого компонента в урочну діяльність у світлі реалізації положень Концепції «Нова українська школа» на методичних заходах різного рівня, у методичних друкованих та Інтернет-виданнях.
6. Упроваджувати в практику національно-патріотичного виховання нові форми та методи роботи, зокрема геокешинг, квести, проєкти тощо.
7. Поглибити співпрацю між ланками освітньої системи, громадськими та волонтерськими організаціями, активно впроваджувати практики волонтерської діяльності серед учнів.

Ознайомитися з програмою конференції можна тут.

З метою оптимізації розсилки авторського примірника тез VI обласної конференції з національно-патріотичного виховання «Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні» необхідно заповнити форму за покликанням: https://forms.gle/Mj8Sp4XVhsRi1S1L8