Жодна з мов світу не нищить іншу,
це роблять люди.
П. Ю. Гриценко
Останній день весни порадував не тільки яскравим сонцем та ароматом білої акації, але й теплою зустріччю шанувальників українського слова Донеччини з Павлом Гриценком, директором Інституту української мови, доктором філологічних наук, професором.
Павло Юхимович досліджує українську діалектну мову, автор чималої кількості наукових праць із теорії лінгвістичної географії, діалектної текстології й текстографії, історії мовознавства. Також сучасникам він відомий своїм виступом на захист української мови під час засідання Конституційного суду, на якому розглядалася правомірність дискримінаційного мовного закону Ківалова-Колісніченка. Доповідь поборника рідного слова переглянули сотні тисяч користувачів соцмереж. Наразі Павло Юхимович активно працює над розробкою та популяризацією нового закону про мови.
Спілкування провідного українського науковця з освітянами області відбулося в стінах Донбаського державного педагогічного університету (м. Словʼянськ) за підтримки голови Донецької обласної державної адміністрації П. І. Жебрівського та народного депутата України О. Недави.
Павло Юхимович висловив погляди дослідників на походження та розвиток української мови, обґрунтував її автентичність та повноцінність, заперечуючи меншовартість, зокрема й на теренах Донеччини.
Треба відзначити, що П. Ю. Гриценко також є головою журі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Дипломи подяки за вагомий внесок у проведення цього престижного філологічного змагання в нашій області професор вручив Байдаченко Тетяні Сергіївні, завідувачеві відділу української мови та літератури Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заслуженому вчителеві України, а також Тищенко Ларисі Миколаївні, доценту кафедри української мови та літератури ДДПУ, кандидату філологічних наук.
Донецькі філологи вдячні Павлові Юхимовичу Гриценку за високий професіоналізм, небайдужість до проблеми мовного питання, щире слово й підтримку. Українській мові на Донеччині – бути! І тільки від нас, людей, залежить доля рідного слова!