Безумство – діяти по-старому й
чекати на нові результати.
А. Ейнштейн
Викликом для професійного розвитку педагогічних працівників стала Концепція «Нова українська школа». Для обговорення реалізації основних положень цього актуального документа 19 березня 2018 року в стінах Словʼянського педагогічного ліцею для методистів МК (НМЦ), відповідальних за викладання української мови та літератури, керівників предметно-методичних комісій учителів-україністів, педагогів-практиків проведено круглий стіл «Пошуки шляхів до Нової української школи».
Варто відзначити, що цьогоріч відділ української мови та літератури Донецького облІППО окреслив своїм пріоритетним завданням пошук нових форм, технологій, методів роботи словесників у світлі реалізації завдань Концепції «Нова українська школа».
Круглий стіл відкрила завідувач відділу української мови та літератури Донецького облІППО, заслужений учитель України Байдаченко Т. С., яка націлила учасників заходу на плідну роботу, розповівши про здобутки та перспективи Донеччини на шляху до Нової української школи.
Учителів області привітала Оксенчук Н. В, директор департаменту освіти і науки Донецької ОДА, підкресливши значення мотивації для сучасного вчителя та важливість місії філолога-україніста в Новій українській школі.
Бодик О. П., виконувач обов’язків ректора Донецького облІППО, зазначив високу результативність діяльності вчителів-філологів області, а також висловив подяку колегам, що взяли участь у заході, незважаючи на несприятливі погодні умови.
Досвідом упровадження основних напрямів інноваційної діяльності Нової української школи поділилися такі педагоги: учитель Словʼянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 15 Дружина К. Г. («Дебати як засіб розвитку соціальної активності сучасних учнів»), учитель Новоукраїнської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бойко Г. В. («Змішане навчання як ефективна технологія реалізації Концепції Нової української школи»); учитель Торського НВК Лиманської ОТГ Рибіна Л. В. («Ротаційна модель змішаного навчання як ефективна методика педагогіки партнерства»).
Велику роль покладено на вчителів опорних шкіл – піонерів у пошуках шляхів до Нової української школи. Виступи україністів довели, що НУШ – це школа, де прислухаються до думки учнів, навчають критично мислити, не боятися висловлювати власну думку. Досвідом розвитку критичного мислення школярів як траєкторії руху до Нової української школи поділилася Міщенко Н. А., учитель Краматорської української гімназії. Про важливість використання інтегрованого навчання для ефективної реалізації компетентнісного підходу розповіла Прошакова О. В., учитель Новогродівського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 7. З ідеями використання концепції комп’ютерно орієнтованої педагогіки Аллана Каррінгтона на уроках української мови та літератури в Новій українській школі ознайомила Старущенко В. В., учитель Торецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6.
Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, має стати пріоритетним у НУШ. Це в доповідях зазначили такі педагоги: учитель Бахмутської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 24 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Холод Н. О. («Реалізація наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» на уроках української мови та літератури в умовах Нової української школи»); учитель Черкаської ЗОШ I-III ступенів Черкаської ОТГ Романюк Г. П. («Мотивація сучасних учнів до читання в умовах інформаційно-комунікаційної експансії (у світлі Концепції Нової української школи)»; учителі Світлодарської ЗОШ І-ІІІ ступенів Щиголева Ю. В., Титарець С. С. («Проектна діяльність як засіб формування соціальної та громадянської компетентностей у світлі Концепції Нової української школи»). Досвід використання фольклору як засобу реалізації принципу дитиноцентризму в Новій українській школі презентувала Кісельова Н. М., учитель Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7.
«До Нової української школи – разом: траєкторія руху педагогічних спільнот» – таку назву мав один із секторів круглого столу, участь у якому взяли методисти МК (НМЦ). Левітова О. М., методист Волноваського інформаційно-методичного центру, розкрила питання «Освітянська толока – партнерство і вмотивованість». Методист Дружківського міського методичного кабінету Соловйова Л. П. презентувала систему роботи методичної служби щодо підготовки вчителя до роботи в Новій українській школі. Про мотивацію педагогів на шляху до Нової української школи розповіла Цибалова Л. М., методист Мангушського РМК відділу освіти. Гризодуб О. Л. та Жукова І. М., учителі ЗЗСО Нікольського району, висвітлили досвід роботи творчої групи «Гроно» в контексті положень Концепції Нової української школи. Учитель Райгородоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів Чала Т. П. охарактеризувала проектно-експериментальну та дослідницьку діяльність учителів-філологів у Новій українській школі.
Підбиваючи підсумки заходу, учасники обговорили найефективніші шляхи до Нової української школи, уже напрацьовані педагогами області. За результатами анкетування, промовці круглого столу, чиї доповіді зацікавили найбільше присутніх, будуть запрошені на методичне віче «Світлиця філологів Нової української школи» в межах серпневого конгресу педагогів Донеччини для презентації методичного доробку.
Круглий стіл, проведений відділом української мови та літератури Донецького облІППО, довів: незважаючи на нещодавнє ухвалення Концепції, педагоги Донеччини вже мають певні напрацювання у сфері проблеми.
Упевнені, що вчителі української мови та літератури усвідомлюють головну мету – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у житті.
